Робота з батьками

 Анкета для батьків майбутніх першокласників
Мотиваційна готовність дитини до навчання(Важливо)
Нові правила для перших класів. 
Усе, що варто знати батькам

13 порад від відомого вчителя, які надихнуть батьків спілкуватися із дитиною на мові любові

Тетяна Чернігівська: «Головна біда сучасної дитини – в марнославстві батьків»

ЧОМУ ДІТИ НУДЬГУЮТЬ У ШКОЛІ

Розвиток дитини  Сайт для батьків

Відеоуроки дитячого психолога 

Фільми про дітей, які варто переглянути

  Сайт для батьків і психологів

Вирус цифрового слабоумия: после этого ты запретишь своему ребенку пользоваться гаджетами!

Корисно ознайомитися

Что обязательно нужно делать с ребенком, чтобы воспоминания о детстве были яркими и счастливыми?

Обов"язково прочитайте. Це цікаво.

Цікаві ідеї для відпочинку з дітьми

Перейти за посиланням

Висока самооцінка:чи погано це для дитини?

 

ОБЕРЕЖНО: ПЕРШИЙ КЛАС

Читати тут

       

                          

      Як зробити спілкування з дитиною захоплюючим 

    Декілька порад батькам першокласників

Читати тут

                                                               
                                 ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС

Читати тут

ДЕ ВЧИТИ УРОКИ?

Читати тут

МАЛЮК СТАВ ПЕРШОКЛАСНИКОМ

Читати тут

Пам`ятки та поради батькам

                       










Читати тут  

 

Психічне здоров’я  молодшого школяра

Читати тут

Тести для небайдужих батьків

Читати тут

Телебачення у житті дитини
(лекція для батьків )

 

Читати тут

25 способів дізнатися у дитини як у нього справи в школі, не питаючи,як у нього справи в школі

     1. Що найкраще з того, що сталося з тобою сьогодні в школі? Що найгірше з того, що сталося з тобою сьогодні в школі?

     2. Скажи мені, що тебе сьогодні змусило сміятися?

     3. Якби ти міг вибрати, з ким би ти хотів сидіти в класі? А з ким би точно не хотів сидіти? Чому?

     4. Розкажи мені про саме класне місце в школі.

     5. Яке саме дивне слово, яке ти почув сьогодні? Або, можливо, хтось щось дивне тобі сказав?

     6. Якби ми запросили сьогодні твого вчителя до нас в гості, що б він мені розповів про тебе, як думаєш?

     7. Кому ти сьогодні допоміг?

     8. Чи може, хтось тобі сьогодні допоміг?

     9. Розкажи мені, що нового ти дізнався сьогодні?

    10. Чи був момент, коли ти відчував себе найщасливішою сьогодні?

    11. Чи було тобі сьогодні дуже нудно?

    12. Якби інопланетяни прилетіли в ваш клас і забрали когось із учнів, кого б ти хотів, щоб вони забрали?

    13. З ким би ти хотів пограти на перерві з тих, з ким ти ще ніколи не грав?

14. Розкажи мені про щось хороше, що сталося з тобою сьогодні.

15. Яке слово вчитель найчастіше сьогодні повторював?

16. Про що б ти ще більше хотів дізнатися в школі?

17. Чого б тобі хотілося менше робити в школі?

18. З ким би ти в своєму класі міг вести себе краще?

19. Де ти найчастіше граєш на перервах?

20. Хто найсмішніший учень у вашому класі? Чому він такий смішний?

21. Тобі сподобався сьогоднішній обід? Що найбільше сподобалося?

22. Якби завтра ти став учителем, що б ти зробив?

23. Як ти думаєш, може, хтось із вашого класу повинен піти зі школи?

24. Скажи мені про трьох різних ситуаціях, коли ти використовував олівець сьогодні в школі.

25. Якби ти міг помінятися з кимось в класі місцями, хто б це був? Чому?

Загальні поради батькам першокласників

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

3. Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.

5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!",

"Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй

розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).

 7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

  

10 речей, які повинні зробити батьки першокласника

1. Малюк, швидше за все, буде хвилюватися і сам прокинеться вдосвіта. Прикрасьте його кімнату повітряними кульками, плакатом із веселим надписом.

2. Багато хто з батьків вважає, що подарунків цього дня робити не обов’язково. Між тим яскравий згорток поруч із подушкою трохи розвіє дитячі хвилювання і, з іншого боку, підкреслить важливість події.

3. Звичайно ж, ранець із потрібними речами ви разом з дитиною склали ще тиждень тому. Напередодні 1 вересня варто ще раз зазирнути до нього… і покласти туди якусь дрібничку: чи то кумедний ластик, чи незвичайний олівець. Дитина зрадіє, побачивши таку знахідку!

4. На весь сьогоднішній день забороніть собі повчати дитину, не хмуртеся, не гнівайтеся, не обурюйтеся і не підвищуйте голос!

5. Відкладіть усі справи, візьміть на роботі відгул. Коли малюк вперше переступить шкільний поріг, ви маєте бути поруч із ним.

6. Скажіть своєму першокласнику, який він має чудовий вигляд.

7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов перший день. Поцікавтеся, що вона робила і, обов’язково похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть, якщо вона вмудрилася щось загубити).

8. Увечері влаштуйте святковий чай. З такого приводу запросіть бабусь, дідусів – їм також буде приємно привітати першокласника.

9. Сподіваємося, ви не забудете сказати дитині, як сильно ви її любите.

10. Засинаючи, дайте собі слово бути стосовно дитини й надалі такими ж спокійними та уважними, як сьогодні!

                       Пам’ятка батькам першокласника

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи 

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:

- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

- Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

- Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

- Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

- В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

- Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

- Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

* Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

* Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

* Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

* Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

* Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

* Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

* Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

* Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Найбільш поширені проблеми першого класу:

- дитина не може зосередитися і перескакує з однієї справи на іншу;

- дитині необхідно, щоб його контролювали. Вона не в змозі самостійно впоратися навіть з простим завданням;

- малюку важко просидіти без руху 45 хвилин;

- дитині не подобається вчитися. Її значно більше цікавлять іграшки, а не книжки і прописи.

І спільні поради, як їх здолати Багато батьків, намагаючись привчити малюка до самостійності, не допомагають йому робити уроки, а лише перевіряють вже виконане завдання. Але не кожне дитя в змозі самостійно зробити навіть просте завдання. Буде потрібно декілька місяців, щоб маля зрозуміло, що домашнє завдання це його обов'язок, який треба виконувати. Тому перший час ви повинні м'яко нагадувати маляті, що пора сідати за книжки і допомагати йому, хоч би своєю присутністю.

Неодмінним атрибутом навчання є - шкільне приладдя. Всілякі пенали, зошити, ручки, гумки, теки - першокласник сприймає, як нові іграшки. Тому не економте на цих необхідних атрибутах. Дозвольте дитяті брати участь у виборі шкільного приладдя, вони підтримують інтерес до навчання.

Першокласникові необхідний жорсткий розпорядок дня. Після школи і обіду - дайте малюкові одну-дві години вільного часу. Хай він відпочине, відключиться, пограє, подихає свіжим повітрям. Але не відкладайте домашнє завдання на пізній вечір. Після 17-18 годин зосередженість і здатність сприймати нову інформацію різко знижується. Оптимальний час для виконання уроків 16-17 годин - маля вже відпочило після школи і ще не втомилося грати. Лише не заставляйте його швидко кинути іграшки і сідати за уроки, бо прийшов час. Діждіться моменту, коли дитя відкладе одну іграшку і ще не візьметься за іншу. Якщо ви перериватимете захоплено граючого малюка - виникне протест і необхідність виконання домашніх завдань швидко придбає негативне забарвлення.

Завжди починайте з найважчого, поки увага на висоті. А те, що дитині знайоме з дитячого саду (наприклад, малювання) він зуміє зробити і після того, як крива зосередженості піде на спад.

Якщо у дитини щось не виходить, допоможіть йому на проміжних стадіях. Лише не варто робити за нього домашнє завдання цілком. Плавно підведіть малюка до вірного вирішення, але остаточну відповідь він повинен дати сам. В кінці обов'язково похваліть: "Ось бачиш який ти молодець. Я тобі лише трохи допомогла, і ти сам вирішив цей складний приклад". Тоді у дитини з'явитися позитивна установка "Я сам все можу".

Частіше хваліть малюка, за будь-яку перемогу і не акцентуйте увагу на невдачах. Якщо крихітці легко дається рахунок і не виходить правопис, то розповідайте йому, як він здорово рахує, а якщо він старатиметься, то обов'язково навчиться так само добре писати. У ваших силах вселити маляті волю до перемоги. Не обзивайте маля смішними прізвиськами, якщо він щось погано робить (наприклад, "курка криволапа"), щоб уникнути вашого кепкування дитя взагалі перестане писати або змириться зі своїм прізвиськом і не захоче красиво писати.

Якщо дитина регулярно просиджує над домашніми завданнями на 30-40 хвилин більше, ніж рекомендується, запропонуйте йому допомогу (підкресліть кольоровим олівцем букви/цифри, виліпіть з пластиліну або намалюйте на піску, поясніть іншими словами). Якщо ситуація не покращується, має сенс поговорити з фахівцями (шкільним психологом, педіатром). У деяких дітей процес формування тонкої моторики, яка необхідна для навчання, закінчується лише до 8 років. Такого малюка рекомендується не тягнути вперед, а навпаки ще на рік залишити в підготовчому класі. Краще втратити один шкільний рік, чим втратити бажання вчитися.

Не забувайте, що багато чого залежить і від генів. Якщо ви не відрізнялися в школі хорошою успішністю і насилу отримали атестат, то не вимагайте від свого маляти неможливого. Хай краще у вас виросте твердий трієчник, а не замучений зубрінням відмінник. Гріш ціна знанням, які насильно вбиті дитині.

Методичні рекомендації для батьків 1-х класів з питання адаптації шестирічок до школи

1. Виховувати повагу до дорослих, однолітків.

2.Навчити дитину до школи або в перші місяці шкільного життя дотримуватись режиму дня.

3. Бути небайдужим до того, чим живе дитина у школі.

4. Дбати про мотивацію навчання.

5. Відвідувати регулярно батьківські збори.

6. Мати постійний зв’язок з учителем.

7. По можливості зустрічати дитину зі школи.

8. Бути терплячими до дітей, поменше їх сварити за перші невдачі, дарувати їм якомога більше ласки.

9. Не платити дітям гроші за гарну поведінку чи позитивну оцінку.

10. Навчати дітей сумлінному відношенню до справи власним позитивним прикладом.

11. Більше часу приділяти щодня дитині. У вихідні дні дітей залучати до загальних сімейних справ.

12. Не давати марних обіцянок дітям.

13. Не робити зауважень або сварити в присутності інших (однокласників, вчителя тощо).

14. Давати відповіді на всі дитячі запитання.

Як уникнути помилок, працюючи з дитиною над виконанням домашніх завдань?

1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.

2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 - 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.

3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.

4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.

5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.

6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.

7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.

8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.

9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!

10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.

11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.

12. Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.

Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно вмикати його ранiше, нiж будугь виконанi усi завдання. Якщо дитина дивиться телевiзор пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тiльки дитячi передачi.

ТОП-30 порад батькам школярів молодших класів

1. Любіть дитину, частіше обіймайте її.
2. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Знаходьте радість у спілкуванні. Цікавтеся справами та проблемами дитини.
3. Розвивайте дитину: заохочуйте до малювання, розфарбовування, вирізання, наклеювання, ліплення. Обов’язково привчайте дитину до звички читати книжки щодня.
4. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
5. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.
6. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хв.
7. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
8. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.
9. Пам’ятайте, що кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних можливостей і на свою власну думку.
10. Вранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, не вживайте образливих слів.
11. Не підганяйте дитину, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви з цим не впорались – провини дитини в цьому немає.
12. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона витрачає сили.
13. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів.
14. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримала?». Зустрічайте дитину спокійно, не ставте тисячу запитань, дайте їй розслабитися.
15. Якщо дитина замкнулася, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді все сама розкаже.
16. Зауваження вчителя вислуховуйте не в присутності дитини. Вислухавши, не влаштовуйте сварки. Говоріть із дитиною спокійно.
17. Після школи дитина повинна 2-3 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.
18. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 30-40 хв. треба відпочивати 5-15 хв. залежно від віку дитини. Першокласникам потрібно кожні 15-20 хв. робити перерви на 10-15 хв.
19. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, дайте їй попрацювати самостійно. А коли буде потрібна ваша допомога, то без крику, зі словами «не хвилюйся», «ти все вмієш», «поміркуймо разом», «згадай, як пояснював учитель», допоможіть дитині.
20. При спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти будеш добре вчитися, то…»
21. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
22. У сім’ї має бути єдина тактика спілкування дорослих із дитиною.
23. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини.
24. Знайте, що діти люблять казки, цікаві історії, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Приділіть дитині 10-15 хв. перед сном.
25. Підтримуйте дитину. Ваша щира зацікавленість у її шкільних справах і турботах, серйозне ставлення до її досягнень і можливих труднощів допоможуть дитині розвиватися.
26. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрічається в школі. Поясніть їх необхідність.
27. Дитина ходить до школи, щоб вчитися, але їй може щось не вдаватися, це природно. Дитина має право на помилку.
28. Складіть разом із дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
29. Підтримуйте дитину в її бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна її похвалити. І не просто хваліть, а розкажіть, що саме вона зробила добре.
30. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Школа – це важливо, але це не привід позбавляти дитину різноманіття, радості, гри…

Шановні батьки учнів 3 класу !

     З 25.03. 2017 по 02.04.2017 року у ваших дітей будуть весняні канікули. Мною проведено ряд бесід, інструктаж щодо безпечної поведінки на канікулах. Звертаюсь до вас з проханням посприяти тому, аби під час відпочинку ваші діти не потрапили у небезпечні ситуації, які можуть призвести до шкоди їхньому життю і здоров'ю.

     Цікавтеся, чим вони займаються, де і з ким проводять свій час. Заохочуйте ваших діток до корисних справ. Нехай вони більше бувають на свіжому повітрі, за гарною дитячою книжкою, ніж біля телевізора та комп'ютера.

Класовод Попач Оксана Василівна.

Пам'ятка для батьків

1. Якщо дитина живе серед критики - вона вчиться судити інших.

2. Якщо дитина живе серед ворожнечі - вона вчиться воювати.

3. Якщо над дитиною насміхаються - вона стає несміливою.

4. Якщо дитину присоромлюють - вона почуває себе винною.

5. Якщо дитина знаходить розуміння - вона стає терпимою.

6. Якщо дитина відчуває заохочення - вона пізнає свою цінність.

7. Якщо дитина живе серед похвали- вона пізнає цінність інших.

8. Якщо дитина живе у справедливості - вона стає справедливою.

9. Якщо дитина знаходить визнання - вона буде задоволені собою.

10. Якщо дитина живе у довір'ї і приязні - вона знайде в житті любов.

Законодавство для батьків    тут

Батьківські права та обов’язки в Україні, їх конституційний характер.         читати тут

Батьківські заповіді                        далі

Сім батьківських заповідей          тут

Пам'ятка для батьків                    читати

7 правил по збору портфеля

Нова канцелярія вже давно куплена і чекає своєї години. Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання - навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1: дитина повинна самостійно збирати - розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати - розбирати його самостійно. Інакше, замість того щоб слухати вчителя, він велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не меншого 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля. 

Правило 2: портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежите, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидав сміття і складав назад в портфель тільки необхідні речі. 

Правило 3: нічого зайвого. Завдання батьків - стежити, щоб дитина не носила з собою зайвої тяжкості. По санітарних нормах, що діють, більше трьох кілограмів піднімати перво- классникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів, в ранці першоклашки обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім він буде це робити самостійно. 

Правило 4: гігієнічне приладдя. Навіть у платних школах туалетний папір часто відсутній, не кажучи вже про муніципальні заклади. Тому в портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладете її в непрозорий пакет. 

Правило 5: окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок - декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахет їжею. Поясните дитині, що, перекусивши, він повинен всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його. 

Правило 6: іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовитеся, що він діставатиме іграшки з портфеля тільки на зміні, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках - іграшки залишаються удома. 

Правило 7: мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. У більшості шкіл у вестибюлях встановлені безкоштовні телефони-автомати. В крайньому випадку дитина може подзвонити з канцелярії або з пункту охорони. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон йому необхідний, поясните йому, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути вкраденим. Це відноситься і до наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають надіти. 

Поради батькам щодо зняття психологічного напруження у дітей

                                                     

У “шкільному” житті першокласники стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють в конфлікти, відчуваючи невпевненість.

Найбільш доцільними для зняття психологічного напруження учнів молодшого шкільного віку (як вважає В.І.Шахненко) є дихальна гімнастика, фізичні навантаження, домашній затишок, спілкування з четвероногим другом, живопис, художнє слово, театр, позитивні емоції, музика та спілкування з природою.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

1. Глибоке дихання

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень - здоров'я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, -хворобливість і хвилювання.

2. Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

3. Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом. Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Вчені вважають, що кішка та собака знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

4. Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив.

5. Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

6. Театр 

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною ляльковий театр, подивіться мультфільм.

7. Позитивні емоції

З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: "Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров'я і подовжує життя". Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте цирк.

8. Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвиткові організму сприяють ніжні колискові пісні, спокійна музика.

9. Спілкування з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій - відпочиньте з нею серед природи.

10. Гра 

Гра – явище феноменальне, вона притаманна всім дітям без винятку. Особливу значущість гра має для першокласників, оскільки це та діяльність, без якої дитина шести років не може нормально жити і розвиватись. У навчальному процесі через його регламентованість не завжди є можливість забезпечити умови, необхідні для розгортання справжньої гри: ініціатива, добровільність, спонтанність, необмежене мовне спілкування. Тому доцільно батькам учнів першого класу подбати про те, щоб діти достатньо гралися у вільний від шкільних занять час. Причому, чим більший вибір ігор, тим легше розкрити індивідуальні можливості й обдарування кожної дитини, створити оптимальні умови для її повноцінного розвитку.

Творчо, оригінально наслідуючи дорослих, дітей, поведінку уявних персонажів, їх ставлення до оточення, дитина засвоює моральні норми, на чуттєвому рівні прилучається до культури середовища, що її оточує. Другий фактор, яким зумовлюється виховний вплив творчих ігор – реальні міжособистісні стосунки дітей у процесі гри. Вони мають величезне значення для подальшого розвитку особистості, засвоєння норм поведінки в дитячому середовищі.

Ігри на розвиток пам'яті

Пам'ять може бути зоровою, слуховою, емоційною, руховою. Для дошкільного віку найбільш розвиненою є мимовільна пам'ять. На початок навчання і на початку шкільного навчання переважає механічна пам'ять. Діти запам'ятовують матеріал за рахунок багатократних повторень. У завдання навчання школяра повинно входити формування осмисленої логічної пам'яті, яка покращується за рахунок опанування різних допоміжних засобів, прийомів і способів запам'ятовування і пригадування.

Ряд завдань направлений на розвиток здатності утримувати в пам'яті задані інструкції. Подібну роботу слід проводити регулярно, оскільки часто причиною невиконання учбових завдань є "втрата" умови завдання, нездатність утримувати в пам'яті задані дії. Ці завдання формують також зосередженість, концентрацію і перемикання уваги, навик самоконтролю.

Роботу з формування пам'яті доцільно проводити на неучбовому матеріалі в різних життєвих ситуаціях.

Незалежно від того, хороша або погана у дитини пам'ять, перенавантажувати її шкідливо.

Шафки

Матеріал: шафки, склеєні з 4 і більш сірникових коробок, дрібні предмети. Хід гри: Дорослий ховає іграшку в одну з коробок на очах у дитини. Потім шафка забирається на декілька секунд і показується знову. Дитину просять знайти іграшку.

Що зникло?

На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитя розглядує їх, потім відвертається. Дорослий прибирає один предмет. Дитя дивиться на предмети, що залишилися, і називає, що зникло.

Що змінилося?

На столі розкладають декілька іграшок. Дитині пропонують їх розгледіти і запам'ятати. Дитя відвертається, одну іграшку забирають (додають), або іграшки міняють місцями. Дитя відповідає, що змінилося.

Художник

Малюк грає роль художника. Він уважно розглядує того, кого малюватиме. Потім відвертається і дає його словесний портрет. Можна використовувати іграшки.

Запам'ятай і відтвори

Варіант 1. Дитині називають числа і просять їх відтворити. Кількість чисел у ряді поступовий зростає.

Варіант 2. Дитині називають слова і просять їх відтворити (від 4 до 10 слів).

Варіант 3. Дитині називають числа (слова) в довільному порядку, просять відтворити в зворотному порядку.

Пригадай і покажи

Дітям пропонується відтворити рух знайомих об'єктів (наприклад, птицю, яка махає крилами, клишоногого ведмедя, повзучу гусінь, настовбурченого півня і так далі).

Ланцюжок дій

Дитині пропонується ланцюжок дій, які необхідно виконати послідовно. Наприклад: "Підійди до шафи, візьми книгу для читання, поклади її на середину столу.

- Якщо дитині важко запам'ятати слова, які ви їй назвали, дайте їй папір і кольорові олівці. Запропонуйте до кожного слова зробити малюнок, який допоміг би потім пригадати ці слова.

Те ж саме можна зробити і при запам'ятовуванні фраз. Дитя саме вибирає, що і як буде малювати. Головне, щоб це допомогло потім пригадати прочитане.

Наприклад, називаєте сім фраз.

Хлопчикові холодно.

Дівчинка плаче.

Папа сердиться.

Бабуся відпочиває.

Мама читає.

Діти гуляють.

Пора спати.

До кожної фрази дитя робить малюнок (схему). Після цього запропонуйте малюку точно відтворити всі фрази. Якщо виникають труднощі, допоможіть підказкою.

Наступного дня знову попросіть дитину повторити фрази за допомогою його малюнків. Відзначте, чи допомагають йому малюнки. Якщо він згадує 6-7 фраз - дуже добре.

- Переказ. Якщо малюк не може переказати текст, прочитайте йому розповідь ще раз, але попросіть його звертати при цьому увагу на окремі специфічні деталі. Поставте йому питання: "Про що ця розповідь?" Спробуйте зв'язати прочитане з тим, що добре знайомо дитині, або з якоюсь аналогічною історією порівняйте ці історії (у чому схожість і відмінність). Відповідаючи на ваші питання, дитя мислить, узагальнює, порівнює, виражає свої думки в мові, проявляє активність.

Така бесіда значно активізує пам'ять і мислення дитини.

Попросіть дитину знову зробити переказ і ви переконаєтеся в тому, наскільки він став точним і осмисленим.

Як ми засвоюємо інформацію 

Навчання - це процес, в якому взаємодіють різні органи чуття: слух, зір, дотик, інколи навіть нюх і смак. Ось їх найбільш поширений розподіл.

Руки - 90% від того, що дитя зробить саме, хоч би один раз - він засвоює. Тому старайтеся, щоб крихітка не лише слухав, але і намагався самостійно повторити приклад, навіть якщо йому здається, що нічого незрозуміло. Нехай спробує, а ви при необхідності допоможете. Лише не беріть ініціативу в свої руки при першій помилці.

Рот - 70% того, про що ми говоримо - відкладається в пам'яті. Нехай дитина повторює за вами вголос, а не мовчки слухає. Обговорюйте свої дії. Навідними питаннями підводьте малюка до правильної думки, але старайтеся, щоб остаточну правильну відповідь він виголошував сам.

Вуха - лише 20% того, що дитина чує - вона запам'ятовує. Тому тільки ваших пояснень буде недостатньо. 

Очі - 30% того, що малюк бачить - він засвоює. Малюйте йому наочні картинки, що пояснюють матеріал. Лише малюнки мають бути не нудними, а веселими і оригінальними, тоді у дитини виникатимуть асоціації, і вона легко зрозуміє матеріал.

ТОП 10 сайтів для дітей українською мовою

8 мультфільмів, які навчають дитину толерантності

Дуже важливо навчити дитину з самого дитинства не засуджувати інших і не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати, бути толерантними. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, в яких закладена глибока ідея.

Ці короткометражні анімаційні фільми варто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції. Зміст кожного мультика потрібно усвідомити і просто зробити для себе висновки.

20 українських мультфільмів, які навчать дітей доброті та щирості

Ці мультфільми добрі та веселі, вони навчають малюків допомагати один одному, бути справедливими та чесними, мріяти та не боятися діяти, дружити та любити.

Пропонуємо вам добірку мультфільмів українською мовою, які точно сподобаються малюкам будь-якого віку

Вчимо дитину писати(поради класовода батькам)

• Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).

• Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.

• У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.

• Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.

• Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з’єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.

• Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.

• Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.

• Пам’ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п’яти хвилин.

• Через кожнi 7 - 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 - 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.

• Формування графiчних навичок — процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.

• Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.

• Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях.